Дюк де Рішельє та його роль в історії Одеси

Історія Одеси представляю собою дуже цікаве явище. Виникнувши не так давно і будучи молодим містом, Одеса розвивалася дуже швидко, и за порівняно короткий час стала високорозвиненим містом. Хто стояв біля витоків іі розвитку?

портрет дюка

  Памятник Дюку де Рішельє в Одесі, розташований поряд із Потьомкінськими сходами, говорить про це досить ясно. Градоначальник Одеси Дюк де Рішельє був людиною, яка суттєво вплинула на розвиток нашого прекрасного міста біля моря. Тому вдячні одесити поставили йому памятник.

Батьківщина

Народився цей видатний культурний діяч в 1766 році. Його рідним містом було Бордо у Франції. Його рід вважався аристократичним, і тому ставлення до нього вже з дитинства було дуже шанобливе. До його роду можна віднести також відомого кардинала Армана Жана дю Плессі. Це той самий кардинал, якого описав Александр Дюма у своєму романі “Три мушкетери”.

Дитинство

     Бувши малим, Арман Еммануэль Дю Плесси Дюк Де Ришелье здобував домашню освіту під керівництвом аббата де  Лабдана. У старшому віці він учився у Колегії дю Плесі. Після закінчення колегії він обирає службу в армії та стає молодшим офіцером драгунського полку.

молодий офіцер

Кар’єра в армії

Велика французька революція змінює плани молодого дюка де Рішельє на життя, і він покидає батьківщину. Він їде у Відень. Там після зустрічі з Луї Александром де Ланжероном і Шарлем Жозеф де Лінем вони їдуть до Бендерів. І беруть активну участь у російсько-турецькій війні 1787-1792 років. Молодий Дюк де Рішельє бере участь у штурмі Ізмаїла в 1790 році. За героїчну поведінку під час штурму він отримав в якості винагороди золоту шпагу, а також Імператорський військовий орден Святого Великомученика та Побідоносця Георгія. 

  Рішельє хотів тоді повернутися до Франції, але ніяк тоді не міг це зробити, тому що не міг знайти спільної мови з Наполеоном Бонапартом. Наполеон повернув Рішельє його майно, але зажадав від нього іще і вірності Французькій Республіці. Дюк не погодився, и вирішив взагалі поки до Франції не повертатися.

   Одеса 

У 1803 році Дюк де Рішельє вирішує оселитися в Одесі після того, як йому запропонували  стати градоначальником цього міста. Новий градоначальник Одеси оселився на Ланжеронівській вулиці. 

потьомкінські сходи

   До початку діяльності герцога Рішельє на цій посаді Одеса дуже потерпала від нестачі води та дров для опалення взимку. Тоді там мешкало багато народностей. Це були болгари, греки, євреї, росіяни, козаки. 

  Новий градоначальник одразу розвинув кипучу діяльність. Він почав будувати нові будинки, театри, лікарні, приймав участь у озелененні міста. У цей час у Одесі з’явився славетний міський сад. 

Дивитися за порядком на вулицях міста Дюку де Рішельє допомагали запорізькі козаки, яким він видав окрему слободу для поселення. За 10 років, під час яких Дюк де Рішельє правив містом, прибутки казни виросли у 25 разів, а населення збільшилося учетверо.

Чума

В 1812 році до Одеси потрапила чума. Ця хвороба тоді спустошувала багато європейських міст. 

  Місто було поділене на 15 районів. Жителям було заборонено виходити з дому. Провізію люди отримували через вікна. При цьому гроші опускали до амфори з уксусом. По місту пересувалися мортуси — лікарі у спеціальних масках. Вони витягали хворих з квартир та клали на телеги. 

  У цей час градоначальник Одеси Дюк де Рішельє допомагав хворим на чуму і не боявся  заходити в хати, де знаходились тяжкохворі. 

  Найбідніші люди не дуже дотримувались заборонів. Тому градоначальник вирішив, що заражені будинки будуть спалюватися разом з усіма пожитками. Під час епідемії загинув кожний 10 житель міста, і всі загиблі були поховані у братській могилі, яка зветься Чумна гора.

  Повернення до Франції

У 1814 році Рішельє повернувся до Франції, де став прем’єр міністром. Цю посаду він займав в 1815-1818 та 1820-1821 роках. 

  Помер в 1822 році.

Памятник Дюку де Рішельє

Після того, як одесити дізналися, что Дюк де Рішельє помер, було вирішено, що йому створять памятник. Наступний градоначальник Одеси граф Воронцов почав перемовини зі скульптором Іваном Мартосом, і той створив пам’ятник, який і був відкритий 22 квітня 1828 року.

  Під час Кримської війни біля пам’ятника впало ядро, яке трохи пошкодило постамент. Потім на нього поставили латку. 

 На постаменті написано «Герцогу Еммануїлу де Рішельє, що керував з 1803 по 1814 рік Новоросійським краєм та поклав основу добробуту Одеси вдячні до незабутньої його праці мешканці усіх станів цього міста та губерній Катеринославської, Херсонської й Таврійської спорудили пам’ятник цей у 1826 році при новоросійському генерал-губернаторі — графі Воронцові».

Комментарии 2

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *